20 вересня 2011 року Верховна Рада України прийняла рішення про відміну зимового часу в Україні, зробивши черговий політичний реверанс в сторону Москви.

Микола Азаров 27 вересня заявив, що завжди був супротивником зміни години. Свою схвальну позицію він обґрунтував думкою деяких вчених, що такі переходи несприятливі для здоров'я людей, і не приносять жодних вигод з економічної точки зору.
 Заступник голови НРУ, народний депутат України Вячеслав Коваль вважає, що це рішення не має жодного іншого сенсу, окрім політичного.
У коментарі з цього приводу він сказав: "Нас штучно посунули на 1000 км на схід. Для Західної України, фактично, полудень буде наставати о 13.30. При цьому, більшість країн Європи як і раніше переводитимуть годинник двічі на рік, і ми матимемо плаваючу різницю в часі - дві години влітку і три взимку".
Порядок обчислення часу в Україні був природним з точки зору її географічного розташування, враховував міжнародні аспекти, медичні, економічні, транспортні та інші особливості. Інакше кажучи, як на мене, був оптимальним і сприймався населенням. Але кого це хвилює, якщо діюча влада вирішила зробити чергову приємність Москві?
На мою думку, таке рішення особливо неоднозначно виглядає в контексті зміни стратегії Росії щодо вступу України до Митного союзу. Це крок назустріч "братній державі" - насамперед для її зручностей, та зручностей у здійсненні економічних операцій з країнами - членами МС. Гадаю, Дане рішення суттєво ускладнить співпрацю з європейськими партнерами. Більше того, воно є очевидно лобістським, оскільки даватиме можливість заробляти енергетичним компаніям шалені прибутки за рахунок українських громадян. А а хто є власниками цих компаній - всім відомо".